Часті запитання

Введіть текст латиницею у ліве поле — сервіс визначить напрямок автоматично і поверне кириличну версію. Наприклад: Halyna → Галина, Mykhailo → Михайло, Shevchenko → Шевченко.

Важливо розуміти обмеження: стандарт КМУ №55 незворотний. Літери і, ї та й передаються однією латинською «i», а м'який знак і апостроф зникають зовсім. Тому зворотне відновлення — це реконструкція, а не точний перерахунок. Ми компенсуємо це базою з понад 400 поширених імен, прізвищ і міст: для них результат гарантовано точний.

Введіть прізвище українською — застосуються правила КМУ №55. Найважливіша відмінність від інтуїтивного написання: Г передається як H, а не G. Літера G закріплена лише за Ґ.

На початку слова: Є→Ye, Ї→Yi, Й→Y, Ю→Yu, Я→Ya. У решті позицій: ie, i, i, iu, ia. Приклади: Щербаченко → Shcherbachenko, Євтушенко → Yevtushenko, Гнатюк → Hnatiuk.

КМУ №55 — офіційний український стандарт, затверджений 27 січня 2010 року. Саме за ним оформлюють закордонні паспорти та ID-картки.

Головна відмінність від ISO 9, BGN/PCGN та ALA-LC: українська Г передається як H, а не G, і стандарт не використовує діакритичних знаків.

Щоб відрізнити «зг» від «ж». Порівняйте: Згорани → Zghorany, а Журба → Zhurba. Якби «зг» передавалося як «zh», два різні звукосполучення злилися б в одне і зворотне прочитання стало б неможливим.

Ні. Увесь алгоритм виконується у вашому браузері мовою JavaScript — жоден введений символ не надсилається на сервер і ніде не зберігається. Сервіс не використовує cookie для відстеження та не має форм реєстрації. Подробиці — у політиці конфіденційності.

Постанова КМУ №55 передбачає виняток: на письмове прохання особи транслітерацію можна залишити такою, як у раніше виданих документах. Це часто потрібно, щоб написання збігалося з паспортом чоловіка/дружини, дитини або з дипломом. Заява подається разом із документами до ДМС і супроводжується копією документа, де фігурує потрібне написання.

Три речі. По-перше, чи не містить написання літер і сполучень, неможливих у КМУ №55 — J, Q, W, X, подвоєнь, англійських диграфів ph, ck, tch. По-друге, чи правильно оформлені позиційні варіанти (ya/ia, yu/iu, ye/ie) та закінчення -ський. По-третє, чи збігається введене написання з тим, що дає стандарт для відповідного українського слова.

Найімовірніше, ваше написання успадковане з попереднього документа. Постанова КМУ №55 прямо дозволяє зберігати транслітерацію з раніше виданих документів на письмове прохання особи — і мільйони українців мають у паспортах написання за старими правилами або за російською традицією (Alexander, Yuriy, Zelensky).

Це не помилка ДМС і не привід міняти документ. Наш сервіс показує, як виглядало б написання, якби стандарт застосовувався «з чистого аркуша».

Коли написання відрізняється між вашими документами. Наприклад, у закордонному паспорті Hnatiuk, а у водійському посвідченні Hnatyuk — на кордоні, при оренді авто чи в банку це може викликати питання. Так само критично, коли прізвища членів однієї родини записані по-різному.

Якщо ж помилку припустилися при оформленні (літера пропущена, переставлена), документ підлягає обміну — зверніться до підрозділу ДМС, де його отримували.

Так. Обидва документи використовують один стандарт — КМУ №55, тому написання латиницею збігається. ДМС показує результат для двох документів окремо саме тому, що це часте запитання, а не тому, що правила різні.

Постанова КМУ №55 містить пряме застереження: на письмове прохання особи транслітерацію можна виконати відповідно до її написання у раніше виданих документах. Подайте заяву разом із пакетом документів і додайте копію документа, де фігурує потрібне написання — старий закордонний паспорт, свідоцтво про шлюб, диплом, документ члена родини.

Українська Г — це фрикативний звук, ближчий до англійського h у слові «hotel», ніж до g у «good». Стандарт закріплює G виключно за літерою Ґ, яка передає проривний звук. Тому Галина → Halyna, Гнатюк → Hnatiuk, а Ґалаґан → Galagan.

Це найчастіше джерело розбіжностей: у радянських і російських документах Г традиційно передавали як G, тож у старших поколінь у паспортах часто стоїть Galina, Grigoriy тощо.

Ні. Державного українського стандарту для польської мови не існує — Постанова КМУ №55 визначає лише передачу латиницею «англійського зразка», і саме вона діє для документів.

Те, що ви бачите на цій сторінці, — усталена практична транскрипція, яку використовують польські ЗМІ, Вікіпедія та ономастична традиція. Вона передає звучання засобами польської орфографії.

Так, як у вашому закордонному паспорті — тобто за КМУ №55. Karta pobytu, PESEL, umowa o pracę та інші польські документи беруть написання безпосередньо з паспорта і не перекладають його на польський лад.

Отже, для офіційних потреб користуйтеся паспортною транслітерацією. Польська транскрипція потрібна для іншого: коли ви пишете текст польською і хочете, щоб поляк прочитав українську назву правильно.

Для офіційного перекладу українських документів у Німеччині вимагають транслітерацію за ISO 9 — це те, що присяжні перекладачі називають «Übersetzung nach ISO-Norm». Вона однозначна й повністю зворотна, але виглядає незвично через діакритику: Щербицький → Ŝerbickij.

Практична транскрипція Duden — для текстів, преси й побутового вжитку: Київ → Kyjiw, Запоріжжя → Saporischschja.

Це відома неоднозначність німецької практичної транскрипції. Німецька орфографія не має окремого знака для [ж], тому і Жуков, і Шуков дадуть Schukow.

Саме через це для документів застосовують ISO 9, де ж → ž, а ш → š — там колізії немає. У наукових текстах іноді використовують компромісні варіанти zh і sh, але вони не є нормою Duden.